Думки Розділити Київ на два береги: чому Путіну навряд чи вдасться зруйнувати мости
Твердження ворога про можливість "розділити Київ на два береги" виглядає радше емоційною заявою, спрямованою на нагнітання паніки, ніж реалістичним описом наслідків можливого ураження мостів, вважає інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова. Звісно, загроза для мостів столиці не є вигаданою, але між "по мосту можуть вдарити" і "одним ударом можна зруйнувати міст" існує різниця.
Анна Мiнюкова Iнженер шляхів сполучення 0
Ворог погрожує зруйнувати мости у Києві. Чи реально це?
Усі мости є об’єктами критичної інфраструктури і завжди були однією з потенційних цілей противника. Тому застереження військових щодо заборони публікувати фото та інформацію про технічний стан споруд — не випадкові. Будь-яка така публікація без погодження з відповідними структурами може допомогти оцінити вразливість об’єкта. Це стосується як позакласних мостів через Дніпро, так і усіх шляхопроводів.
Захист критичної інфраструктури від можливих ракетних уражень передбачає комплекс заходів, одним із ключових серед яких є протиповітряна оборона (так само, як і для об’єктів енергетики). Також існує концепція інтегрального інженерного захисту "Країна-фортеця", схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2024 року № 471 ("Деякі питання інженерного захисту критичної інфраструктури").
Відео дня
Проте між "по мосту можуть вдарити" і "одним ударом можна зруйнувати міст" існує різниця. Мости розраховуються на значні навантаження та роботу в екстремальних умовах. Їхня конструкція має певний запас міцності, а окреме пошкодження елементів не обов’язково означає обвалення всієї споруди. Водночас мостові конструкції не проходять випробувань на стійкість до сучасних бойових уражень, зокрема балістичних ракет. Тому робити висновки про поведінку конкретного мосту після можливого влучання можна лише на підставі фактичних випадків ураження аналогічних конструкцій.
Чи можна одним чи декількома ракетними ударами зруйнувати позакласний міст? Навряд чи. Чи можна зруйнувати або пошкодити плиту проїзної частини? Цілком імовірно. Водночас замінити чи відновити її — дорого, але не так довго. Тут можна згадати і приклад Антонівського мосту в Херсоні — скільки ударів знадобилось, щоб зруйнувати його, і приклад Керченського мосту в Криму — через який період часу відновили зруйновані прогонові будови і відновили рух.
У цьому контексті нашому уряду необхідно пам’ятати про важливість підтримки та збереження вітчизняних будівельних компаній, які, попри всі виклики, продовжують працювати в Україні. На початку повномасштабного вторгнення більшість іноземних компаній забрала техніку, людей, розірвала договори і поїхала подалі від бойових дій. Водночас українські будівельники допомагали з будівництвом фортифікацій. Втрачали і надалі продовжують втрачати дороговартісну техніку в прифронтових регіонах. А після деокупації наших міст у 2022 році — відразу почали відновлювати шляхи та мости. І вкрай важливо зберегти фахівців — інженерів, будівельників, зварювальників, операторів техніки. Бо якщо не буде людей — ні про яке відновлення у випадку чого не може бути і мови. Адже про важливість енергетиків і необхідність їх бронювання уряд згадав лише узимку 2025 року — коли через ворожі удари міста замерзали, а спеціалістів вкрай не вистачало.
Стійкість — це не тільки захист, а й здатність швидко відновити (це речення є авторським і не має жодного стосунку до глобального словника стійкості).
Підсумовуючи — твердження ворога про можливість "розділити Київ на два береги" виглядає радше емоційною заявою, спрямованою на нагнітання паніки, ніж реалістичним описом наслідків можливого ураження мостів.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Відрізати Лівий берег: Росія готова бити по мостах у Києві — як цьому протистояти 