Засідання Генеральної асамблеї ООН доречно розглядати як масштабний дипломатичний захід вищого рівня, що ніяк не зобов'язує ООН до дієвої ефективності, зазначив керівник Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко на пресконференції "Український порядок денний на Генасамблеї ООН: безпека та шлях до миру", який відбувся в пресцентрі агентства "Укрінформ" у четвер.
"ООН – це обмежений інструментар, але дуже сильний, потужний майданчик, на якому збираються сильні потужні країни… ООН втратила образ миротворця, ефективної інституції доволі давно. Якоюсь мірою вона його ніколи не мала, просто ми не торкалися ситуацій, де це було би так видно і це би так виразно стосувалося нашого регіону", – зазначив він.
У той же час експерт наголосив, що ООН продовжує існувати "як доволі ефективний, в якихось аспектах, потужний інвестор і спонсор соціальних і гуманітарних проєктів". В таких умовах Україні марно покладати на ООН надії в питанні завершення війни, бо та не є стороною конфлікту, не є державою, не має своєї армії, кіберсил, розвідки та флоту, сказав Божко.
Експертка з питань зовнішньої та внутрішньої політики Людмила Покровщук зазначила, що Генасамблея ООН "перетворилась на такий собі комунікаційний, глобальний, політичний хаб, де присутні лідери країн, лідери великих корпорацій, великих організацій, де всі зустрічаються і намагаються вирішити ряд своїх проблем, але вже не за спільним столом, враховуючи складність нинішньої міжнародної системи".
"Відбуваються певні коаліції, певні союзи, такі певні рішення, які потрібно кожному вирішити на сьогодні. Це ще раз підтверджує ту тенденцію, що ООН на сьогодні як єдина універсальна інституція забезпечення безпеки в світі, вона не виконує свою функцію. І якщо вона не виконує свою функцію, то кожен актор починає шукати, як забезпечити собі безпеку, враховуючи те, що ми знаходимося сьогодні у критичній точці безпекового аспекту. Кожен думає саме про свою безпеку, знаючи, що не працює така міжнародна інституція, знаючи, що не працює міжнародне право. І це повністю показала російсько-українська війна", – зазначила вона.
Керівник Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко нагадав, що міністр зовнішніх справ РФ Сергій Лавров, виступаючи перед Генасамблеєю, прямо погрожував ядерною зброєю країнам Європи.
"Це найяскравіша демонстрація того, що сьогоднішні інституції для досягнення глобального миру роблять точно недостатньо. Тому що такої зневаги до міжнародного права, до статуту ООН як ми бачимо від росіян, вони в останні роки на фоні міжнародної ізоляції, після російсько-української війни, собі такого не дозволяли, принаймні на полях Генасамблеї", – констатував він.
Експерт також зазначив, що під час засідання "всі розуміли, що рішення Генасамблеї, навіть незважаючи на їх політичну важливість, не є обов'язковими для виконання", але на полях Генасамблеї відбувалися двосторонні зустрічі і багатосторонні зустрічі, і саме на них і робився основний акцент.
"Таких відбулося нашого президента, нашої делегації близько 20 з міжнародними організаціями, з країнами, з президентом США Дональдом Трампом, ну найбільш, мабуть, серйозно, з Міжнародним валютним фондом, з Урсулою фон дер Ляєн", – зазначив Буряченко.
Покровщук також зазначила, що у країн-членів ООН тепер вже "немає впевненості такому центрі сили, яким раніше були Сполучені Штати, і ця Генасамблея це максимально показала".
Також вона зазначила, що Радбез ООН не міг забезпечити санкції проти РФ після початку російсько-української війни. "Тому Україна намагається в такій новій моделі, як ми бачимо саме на полях Генасамблеї ООН, коли багато мережевих союзів виникає, вибудувати таку мережеву модель безпеки, де є ООН як універсальна інституція, яка може забезпечити міжнародну легімітизацію… Саме Україна показує цю нову трансформацію, як забезпечити для себе безпеку, враховуючи, що основна інституція ООН забезпечити цю безпеку не може", – сказала Покровщук.
Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун під час пресконференції зазначив, що в аспекті національної безпеки Україні потрібні не просто певна кількість переданої зброї, а система військових спроможностей, яка б працювала незалежно від політичної кон'юнктури в тій чи іншій країні.
"Нам потрібна багатошарова протиповітряна оборона і протиракетна оборона від дешевих засобів перехоплення масових дронів до спроможності збивати балістичні ракети. Друге, це, далекобійність… Третє, це боєприпаси… Не разові пакети, а довгострокові контракти і саме стратегічні запаси, які б дозволили нам більш-менш спокійно входити в ту чи іншу активну чи пасивну ситуацію. Четверте – це власний оборонно-промисловий комплекс. Максимально можливу частину критичних засобів Україна мала б спроможність виробляти сама або у спільних виробництвах з партнерами поблизу наших кордонів", – сказав він.
Стосовно гарантій безпеки, наголосив Ягун, вони мають відповідати на запитання, що має відбуватися в перші години і в перші дні, якщо РФ знову почне агресію. "Для України справжнім результатом має бути така система національної безпеки, за якою новий напад перестає виглядати для противника дешевим і перспективним сценарієм", – зазначив він.