У різних частинах світу люди виходять на акції протесту з найрізноманітніших причин. 
Chuko Cribb / unsplash.com
Протестні акції в українських містах, що розпочалися місяць тому після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони, тривають і зараз, хоча їхній масштаб помітно зменшився. При цьому Україна залишається далеко не єдиною країною, де в серпні відбуваються вуличні демонстрації. У різних частинах світу люди виходять на акції з найрізноманітніших причин — від міграційної політики та перебоїв з електропостачанням до економічних реформ і дій влади. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».
Протести, що почалися у 2026 році
Одні з найсвіжіших протестів відбуваються в іспанській Сеуті. У серпні сотні мігрантів вийшли на вулиці з вимогою надати їм притулок і не повертати їх до Марокко. Вони опинилися на території іспанського ексклаву після масового прориву через кордон. 30 липня до Сеути прибуло понад 72 тисячі осіб, однак більшість із них у наступні дні добровільно повернулися до Марокко. Зараз у місті залишається приблизно 5–8 тисяч мігрантів.
Читайте також: Півмільйона українців пройшли «Скринінг здоров’я 40+»: які хвороби виявили
Близько тижня тому акції розпочалися одразу в кількох штатах Венесуели. Жителі протестували проти регулярних відключень електроенергії. Демонстрації дійшли й до столиці країни — Каракаса, де масштабні перебої зі світлом почали відбуватися вперше з 2019 року.
В Україні масові протести розпочалися 16 липня. Причиною їх стало рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Одночасно мітинги відбулися в Києві, Харкові, Львові, Луцьку, Одесі, Рівному, Дніпрі та інших містах. Згодом кількість учасників зменшилася, проте акції повністю не припинилися. Одна з головних вимог протестувальників залишається незмінною — повернення Федорова на посаду глави Міноборони.
У червні нова хвиля протестів спалахнула в пакистанській частині Кашміру. Причиною стало невдоволення порушеннями прав людини на тлі триваючого територіального протистояння між Індією та Пакистаном. Серед основних претензій — дії силових структур, обмеження свободи слова, відсутність автономії та насильство в регіоні.
Того ж місяця масові демонстрації відбулися в Індії. У Делі тисячі людей вимагали покарати винних за неодноразові проблеми з організацією іспитів. Перед початком протестів сталися самогубства приблизно двох десятків студентів. Імовірно, трагедії були пов’язані з ситуацією навколо Національного вступного тесту на придатність (NEET), який цього року скасували після витоку екзаменаційних завдань. У результаті майже двом мільйонам кандидатів довелося складати тест повторно. Після кількох днів протестів міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан пішов у відставку.
З червня тривають також акції на територіях Ємену, що перебувають під контролем уряду. Зокрема, протести відбуваються в Адені та Мукаллі. Основною причиною стали тривалі відключення електроенергії: в умовах сильної спеки вони досягають 19–20 годин на добу. До енергетичної кризи призвели дефіцит палива для електростанцій, брак фінансування та наслідки багаторічного збройного конфлікту.
У червні тисячі жителів Бельгії вийшли на вулиці Брюсселя, виступаючи проти жорсткої економії та реформ федерального уряду. Страйки та демонстрації призвели до перебоїв у роботі низки служб столиці.
У травні протестні акції відбулися в Албанії. Учасники виступали проти корупції та розширення елітного туризму. Особливе обурення викликали багатомільярдні проєкти елітної забудови, які підтримують Джаред Кушнер та Іванка Трамп. На думку протестувальників, реалізація цих проєктів створює загрозу для однієї з останніх збережених незайманих ділянок Адріатичного узбережжя — району Звернеца, його лагуни та розташованого поруч острова Сазан.
Протести, що розпочалися раніше й тривають у 2026 році
Деякі протестні рухи існують уже кілька років. В американському Ньюарку, штат Нью-Джерсі, з червня 2025 року періодично відбуваються демонстрації біля приватного центру утримання мігрантів Delaney Hall. Приводом стало голодування затриманих, які таким чином протестували проти важких умов утримання та недостатнього медичного обслуговування. Під час окремих акцій відбуваються сутички демонстрантів із співробітниками Служби імміграційного та митного контролю та поліцією.
У Того протести розпочалися у квітні 2024 року після ухвалення парламентом нової конституції. Документ змінив форму правління, перетворивши країну з президентської республіки на парламентську. Опозиційні сили та громадські організації назвали реформу «конституційним переворотом», заявивши, що вона може дозволити президенту Форі Гнасінгбе зберігати владу довічно.
З червня 2024 року тривають масові виступи ультраортодоксальних євреїв — хареді — в Ізраїлі. Вони протестують проти скасування історичних пільг та планів уряду поширити обов’язкову військову службу на представників цієї релігійної громади. У акціях беруть участь сотні тисяч людей, які проводять масштабні мітинги та молитви, перекривають дороги та вступають у сутички з поліцією.
У Грузії протестний рух триває з жовтня 2024 року. Його учасники виступають проти призупинення євроінтеграції, закону про «іноземних агентів» та результатів парламентських виборів. Демонстранти звинувачують правлячу партію «Грузинська мрія» у проросійському курсі, вимагають проведення нових виборів і наполягають на захисті демократичних принципів.
З листопада 2024 року періодичні мітинги відбуваються й у Сербії. Вони розпочалися після обвалу даху на залізничному вокзалі, внаслідок якого загинули 16 осіб. Опозиція та громадські активісти пов’язують трагедію з корупцією та некомпетентністю державних органів.
Ще один тривалий протестний рух з 2023 року спостерігається в Ірані. Акції пов’язані з політикою влади країни.
У Великій Британії масові демонстрації тривають з листопада 2023 року. Однією з головних причин стала політика Ізраїлю щодо сектора Газа. У Лондоні регулярно відбуваються масштабні «Марші за Палестину». Учасники вимагають припинити військову операцію Ізраїлю, збільшити обсяг гуманітарної допомоги палестинському населенню та відмовитися від військової підтримки Ізраїлю з боку західних держав. Протестний рух також супроводжувався дипломатичним тиском і призупиненням торговельних переговорів між Лондоном та Єрусалимом.
В Аргентині протести почалися в грудні 2023 року. Тоді тисячі мешканців Буенос-Айреса вийшли на вулиці проти жорстких економічних заходів, які проводить президент Хав’єр Мілей. Значну частину учасників становили пенсіонери. Поліція неодноразово застосовувала силу для розгону демонстрацій.
Ще два протестні рухи беруть початок у 2021 році. Одне з них пов’язане з акціями мешканців Західного берега Йордану проти політики Ізраїлю, інше — з протестами в секторі Газа через політику Ізраїлю щодо ХАМАС.
інфографіка / slovoidilo.ua
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що довіра до президента Володимира Зеленського знизилася, але вибори українці не підтримують.
Водночас Dengi.ua писали, що готовність українців вступати до Сил оборони знижується у міру збільшення передбачуваної тривалості війни.