Українські дрони змусили Росію перенаправити експорт зерна. 
Ілюстративне фото / pexels.com
Українські дрони змусили Росію шукати обхідні шляхи для свого зерна — але навіть повне завантаження балтійських портів здатне замінити лише половину втраченого.
Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на Reuters.
Чому Росія перенаправляє зерно через Балтійське море
Росія та Україна завдають ударів по експортних терміналах і зерновозах один одного в Чорному морі, що спричиняє найбільший зрив чорноморської торгівлі з того часу, як понад чотири роки тому розпочався конфлікт в Україні.
За даними галузевої статистики, у минулому експортному сезоні — з липня 2025-го по червень 2026-го — Росія експортувала через порти Азовського та Чорного морів 46,3 млн тонн зерна, що становило 90 % усього морського зернового експорту країни. Через балтійські порти Росія відправила лише близько 1 млн тонн.
Скільки зерна Росія вже перенаправила до Балтики
За словами анонімного галузевого джерела, заявки на перевезення зерна залізницею до балтійських портів РФ на цей сезон станом на 18 серпня сягнули 5 млн тонн — переважно для поставок у серпні та вересні. Для порівняння: заявки на чорноморські порти Новоросійськ і Туапсе становили 6 млн тонн.
Російські експортери також дедалі частіше звертаються до портів балтійських країн, насамперед Латвії — члена ЄС і НАТО, — і очікують різкого зростання поставок наступного місяця.
Чи продовжує Росія користуватися портами балтійських країн
Незважаючи на напружені відносини Росії з балтійськими сусідами, поставки зерна через ці країни тривають, хоча й скоротилися до рівня близько 1 млн тонн у минулому сезоні з 2,5 млн тонн два роки тому.
«Балтійський регіон, північний захід, — це зараз головний ресурс. У вересні, думаю, ми побачимо різке зростання поставок через балтійські держави та через російські балтійські порти», — заявив керівник консалтингової компанії Sovecon Андрій Сизов.
Скільки зерна можуть прийняти балтійські порти
Голова Російського зернового союзу Аркадій Злочевський оцінює, що російський експорт через балтійські країни цього сезону може сягнути 5–6 млн тонн, а якщо стануть доступними й естонські порти — навіть 10 млн тонн.
Сізов із Sovecon оцінює потенційний експорт через порти балтійських держав у 200–400 тисяч тонн на місяць — удвічі більше, ніж його оцінка для російських балтійських терміналів. Сукупна потужність переробки зерна в трьох балтійських державах перевищує 18 млн тонн на рік, однак ці потужності обслуговують і зерно з інших країн Європи.
Чи вистачить потужностей балтійських портів, щоб замінити чорноморські
Балтійські держави колись були ключовими воротами для експорту російської нафти та добрив, але через погіршення відносин Росія почала розвивати власну портову інфраструктуру — зокрема, побудувала зернові термінали в портах Виборг (Висоцьк) та Усть-Луга. Зерно також можна відвантажувати через порти Санкт-Петербурга та Калінінграда. Загальна оціночна пропускна здатність російських портів на Балтиці становить до 7 млн тонн зерна на рік.
Незважаючи на розширення, цих потужностей недостатньо, щоб повністю замінити порти Азовського та Чорного морів. За оцінкою Злочевського з Російського зернового союзу, у кращому разі всі інші російські порти разом із наземним транспортом можуть обробити лише близько половини обсягів, які зазвичай проходять через порти Азовського та Чорного морів.