Світ Протистояння США — Іран. Неоголошена війна Війна Ізраїлю з Іраном: хроніка конфлікту та прогнози "Гірше за падіння Дамаска": повалення іранського режиму стане потужним ударом для Кремля, — The Guardian
Падіння сучасного режиму Ірану стане як стратегічним, так і репутаційним ударом для Росії, і завдасть Кремлю більше шкоди, аніж зменшення впливу Москви на Сирію після повалення режиму Башара Асада. Водночас Кремль не поспішає надавати військову допомогу Ірану для захисту від атак, попри неодноразові запити.
Related video
Президент Росії Володимир Путін не хоче конфлікту з очільником США Дональдом Трампом, через що Кремль наразі демонструє "обережну позицію" і "холодний розрахунок": пріоритетність війни з Україною та одночасну спробу відмовити американську сторону від прямої участі у конфлікті Ірану та Ізраїлю, повідомило видання The Guardian 18 червня.
"Москва явно не хоче конфлікту з Трампом і також робить усе можливе, щоб спонукати США повернутися до дипломатії. Але пріоритетом Росії залишається уникнення будь-яких кроків, які могли б підірвати її потепління зв'язків з новою адміністрацією США або спонукати до зміни позиції Трампа щодо України", — цитує медіа неназване джерело.
Незалежний експерт з питань російсько-іранських відносин Микита Смагін зазначив, що Росія "не захищатиме Іран військовим шляхом", хоча Москва "дедалі більше стурбована долею" країни.
Також Кремль може програти через тривалу підтримку США ізраїльської військової кампанії: вона спустошує як економічну, так і військову інфраструктуру Тегерану і створює загрози для існування чинного режиму влади.
"Якщо нинішній іранський режим впаде, це буде як стратегічним, так і репутаційним ударом для Росії. Це більша втрата, ніж падіння Дамаска", — повідомило джерело, пов'язане з Міністерством закордонних справ РФ.
Стосунки Ірану та Росії
Зазначається, що у перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну Іран став стратегічно важливим партнером Кремля, коли почав тисячами постачати Кремлю ударні безпілотники для ударів по українських містах.
"Тегеран також пізніше направив інструкторів до Росії, щоб допомогти створити виробництво безпілотників за іранськими розробками глибоко в Уральських горах", — пише The Guardian.
Однак, попри поглиблення зв'язків між Росією та Іраном, стосунки між ними залишаються доволі напруженими.
"Незважаючи на неодноразові запити іранської сторони щодо різних видів озброєння – систем ППО та винищувачів – Росія досі нічого з цього не передала Ірану", — стверджує Микита Смагін.
Також Кремль вже "суттєвою мірою" відмовився від військової допомоги Ірану, оскільки вже здобув досвід масштабного виробництва безпілотників.
Нагадаємо, 18 червня верховний лідер Ірану Алі Хаменеї відмовився від закликів Трампа до капітуляції.
Також 18 червня видання New York Times повідомило, що війська США переведені у стан підвищеної готовності на Близькому Сході.