Проєкт нового Цивільного кодексу пропонує інтегрувати відповідні положення Сімейного кодексу до системи цивільного законодавства, що потенційно змінює усталену концепцію автономності сімейного права, та запроваджує кілька новацій щодо регуляції сімейних та шлюбних відносин, розповіли агентству Інтерфакс-Україна юристи.
Зокрема, партнер EQUITY Law Firm Богдан Слободян звернув увагу, що проєкт нового Цивільного кодексу "передбачає частину позитивних змін, наприклад, це стосується фокусу на дитині як суб'єкті сімейних відносин (визначення поняття "найкращі інтереси дитини" тощо), більш чітке врегулювання режиму окремого проживання подружжя".
Водночас він зазначив, що проєкт викликає низку запитань, зокрема, щодо визначення поняття "шлюб" за відсутності врахування практики ЄСПЛ, обов'язкового строку на примирення сторін у спорі щодо розірвання шлюбу, можливості легальної дискримінації, наприклад, через доповнення положенням "вимагати відновлення дошлюбного прізвища того з подружжя, який поводився негідно", що, на думку юриста, "є фактично конфліктними питаннями в суспільстві на сьогоднішній момент".
Зі свого боку, адвокат адвокатського об'єднання Leshchenko & Partners Дарина Азовцева зазначила що новий ЦК пропонує запровадження нового інституту – фактичного сімейного союзу.
"Фактичним сімейним союзом визнають проживання жінки і чоловіка однією сім'єю без реєстрації шлюбу, якщо вони не перебувають в іншому шлюбі. Такі особи можуть врегульовувати власні майнові або аліментні відносини договором", – сказала вона.
Крім того, Азовцева відмітила, що проєкт ЦК пропонує доповнити низкою важливих процедурних та змістовних гарантій встановлення режиму окремого проживання подружжя. Зокрема, закріплюється обов'язок суду або нотаріуса перевірити, чи враховано при встановленні такого режиму найкращі інтереси дитини, врегульовано питання фіксації відомостей окремого проживання – рішення суду підлягає направленню до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відповідних даних до Держреєстру, тоді як нотаріус самостійно забезпечує внесення таких відомостей.
Також оновлений режим окремого проживання передбачатиме, що дитина, яка народжена після спливу десяти місяців з моменту його встановлення, не вважається такою, що походить від чоловіка матері, а на майно набуте дружиною чи чоловіком не поширюється режим спільного майна подружжя, якщо інше не встановлено договором між ними.
Водночас у разі наміру поновити сімейні відносини подружжя має право звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану або до нотаріуса із спільною заявою, що є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Ще однією новелою проєкту є запровадження позасудових механізмів розірвання шлюбу: подружжя, має право подати заяву про розірвання шлюбу не тільки до суду як є наразі, а й до органу державної реєстрації актів цивільного стану та до нотаріуса.
Азовцева також звернула увагу на передбачені проєктом заходи примирення подружжя, зокрема, введення нового принципу доброзвичайності, який буде враховувати суд при здійсненні заходів примирення подружжя.
"Під доброзвичайністю розуміється сукупність моральних норм, принципів та стандартів етичної поведінки, усталених у суспільстві. Тобто суд зможе вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає доброзвичайності. Наразі цивільним кодексом передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Таким чином, запропонована новела не є принципово новою за змістом, а радше конкретизує вже існуючий підхід, попри її резонанс у суспільстві", – сказала вона.
Крім того, новий ЦК передбачає, що "якщо подружжя має малолітню дитину або дитину з інвалідністю і не дійшло згоди щодо юридичних наслідків розірвання шлюбу, суд встановлює строк до шести місяців для примирення подружжя".
"Вказана норма фактично спрямована не стільки на примирення подружжя, скільки на надання сторонам часу для врегулювання питань щодо дитини. Встановлення такого строку має на меті забезпечення найкращих інтересів дитини та недопущення формального розірвання шлюбу без визначення ключових умов її утримання та виховання. Водночас такий строк примирення може не застосовуватися, якщо до звернення до суду між подружжям вже був встановлений режим окремого проживання тривалістю не менше шести місяців, а також за відсутності малолітніх дітей або дітей з інвалідністю та за умови досягнення сторонами згоди щодо правових наслідків розірвання шлюбу", – зазначила Азовцева.
Водночас юрист звернула увагу, що проєкт нового ЦК не передбачає зниження шлюбного віку до 14 років. "Проєктом передбачено загальний шлюбний вік з 18 років та можливість укладення шлюбу з 16 років виключно за рішенням суду, якщо це відповідає інтересам особи. При цьому таке рішення є правом суду, а не обов'язком рішенням, і приймається з урахуванням конкретних обставин", – сказала вона.
"Окремо закріплено, що примушування до збереження шлюбних відносин, зокрема до вступу у статевий зв'язок із застосуванням фізичного чи психологічного насильства, є порушенням права на свободу та особисту недоторканність і тягне правові наслідки, встановлені законом", – підкреслила Азовцева.
Як повідомлялося, Верховна Рада на пленарному засіданні 28 квітня прийняла в першому читанні за основу проєкт Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150), який викликав критику з боку юридичної спільноти, бізнесу та громадськості.