Фото: https://www.helsinkitimes.fi
Премʼєр-міністри Фінляндії та Швеції Петтері Орпо та Ульф Крістерссон закликали Європейську Комісію та держави-члени ЄС діяти швидко для забезпечення довгострокової фінансової підтримки України, попередивши, що до 2027 року буде потрібно близько 130 мільярдів євро, повідомляє Helsinki Times.
У спільному листі, надісланому напередодні неформальних зустрічей ЄС у Копенгагені, прем'єр-міністри Фінляндії та Швеції запропонували фінансове рішення, що передбачає використання заморожених активів Центрального банку Росії. План передбачає використання цих коштів як заставу для надання кредиту Україні з відтермінуванням виплати, поки Москва не виплатить військові репарації.
"Підтримка України – це не лише наш моральний обов'язок, це пряма інвестиція в європейську безпеку", – заявив Орпо в заяві фінського уряду. Він додав, що "більш активне використання знерухомлених російських активів є важливим і справедливим рішенням".
У неофіційному документі, призначеному для обговорення, стверджується, що ЄС та його держави-члени відіграють центральну роль у забезпеченні достатнього і передбачуваного фінансування. Згідно з документом, очікується, що дефіцит фінансування виникне вже у другому кварталі 2026 року.
Європейська Рада раніше підтвердила, що активи російських центральних банків, заморожені країнами ЄС, залишатимуться замороженими доти, доки Росія не компенсує Україні збитки, завдані її вторгненням. Пропозиція Фінляндії та Швеції ґрунтується на цьому рішенні, прив'язуючи виплату кредиту до можливого отримання репарацій.
Крістерссон та Орпо також підкреслили важливість довгострокової промислової співпраці між Україною та ЄС, зокрема, у сфері оборонного виробництва. Вони заявили, що зміцнення української військової промисловості також посилить обороноздатність Європи. На їхню думку, боєздатні українські збройні сили є найефективнішим стримуючим фактором проти подальшої російської агресії після завершення нинішньої війни.
Очікується, що майбутні потреби України у фінансуванні будуть домінувати на порядку денному зустрічей ЄС у Копенгагені 1-2 жовтня. Лист, поданий Фінляндією та Швецією, має на меті вплинути на ці дискусії, поставивши іммобілізовані російські кошти в центр дебатів.
У листі Орпо та Крістерссона стверджується, що зволікання з діями призведе до стратегічних витрат. Вони попередили, що без передбачуваного потоку фінансування військові та цивільні інститути України ризикують стати вразливими до підриву.
У неофіційному документі не вказано часових рамок для надання запропонованого кредиту, але зазначено, що робота має розпочатися негайно, щоб підготуватися до виплат, починаючи з 2026 року.