Асоціація власників джипів та квадроциклів у Яремче звернулася з відкритим листом до місцевої громади, Національної поліції України, органів прокуратури, Державної екологічної інспекції та Карпатського національного природного парку (НПП) із закликом врегулювати джипінг, розробити офіційні маршрути поза рекреаційними зонами та посилити контроль за нелегальними перевізниками.
Звернення слідувало блокуванню 22 липня пункту екологічного контролю №1 в Яремчому після спільних рейдів природоохоронців і поліції. Представники асоціації, які заявили про об’єднання понад 300 осіб, наголосили, що джип-тури є джерелом їхнього доходу, поповнюють місцевий бюджет, забезпечують роботою ВПО та дають змогу особам з інвалідністю побачити Карпати. Водночас у коментарях під дописом підприємців у Facebook громада запитала про обсяги сплачених ними податків і форми прийому оплати, проте відповіді представники асоціації не надали.
"Ми хочемо врегулювання питань, що стосуються джипінгу, створення маршрутів, які не проходять через рекреаційні зони, та встановлення контролю для тих людей, які привозять свою техніку і порушують норми закону, через які страждаємо ми і наші Карпати. Це – наш хліб та хліб наших дітей, а ще це одна з ланок туризму, яка розвинута в багатьох країнах світу", – йдеться в зверненні.
У Карпатському НПП у відповідь на протести під своєю адміністрацією наголосили, що діють виключно в межах закону, а пересування механічного транспорту поза дорогами загального користування прямо заборонено законом України "Про природно-заповідний фонд України" та Законом №4188-IX щодо протидії незаконному джипінгу. У парку підкреслили, що кожен слід від коліс на гірській полонині призводить до деградації ґрунтів, руйнування рослинного покриву та ерозії, яка відновлюється десятиліттями, і закликали не перешкоджати рейдовим заходам.
Проблема використання позашляховиків у високогір’ї викликала резонанс і через оприлюднене в мережі відео з заїздом джипів безпосередньо у воду та берегову лінію високогірного озера Герешаска (Догяска). У Карпатському біосферному заповіднику (КБЗ) надали офіційне роз’яснення, уточнивши, що ця водойма є гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення на території Ясінянської громади і не належить до земель КБЗ.
Водночас у заповіднику підкреслили, що засуджують такі факти, а служба держохорони КБЗ у 2026 році вже провела 282 профілактичні заходи та 575 роз’яснювальних заходів серед туристів, місцевих жителів, представників турбізнесу та водіїв транспортних засобів для запобігання порушенням у високогір’ї.
Кампейнер Greenpeace Україна з біорізноманіття Сергій Хара у ексклюзивному коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" наголосив на нищівному характері джипінгу для вразливих карпатських екосистем.
"Екосистеми Карпатського регіону – дуже складні і по-своєму унікальні. Умови, в яких там існують рослини і тварини, формувались тисячоліттями. Один сантиметр родючого ґрунту в природних умовах зазвичай формується за 100-300 років. На полонинах же цей процес може сповільнюватися через суворі кліматичні умови", – зазначив еколог.
Він підкреслив, що зафіксовані екоінспекцією порушення є лише "краплиною в морі", а утворені колії розширюють ерозію ґрунту. Через це дощова вода та сніг не затримуються у високогір’ї, що призводить до збіднення ґрунтів, вимивання поживних речовин та перетворення стежок на суцільне місиво, змушуючи піших туристів витоптувати нові ділянки.
За словами експерта, джипери часто прокладають нові шляхи, під колесами яких знищуються червонокнижні та ендемічні види, які більше ніде у світі не зустрічаються.
"Джипінг – це критичне навантаження на природу. Це годинна насолода групи людей ціною втрати тисячоліття розвитку сотень живих істот", – наголосив Хара.
Еколог окремо звернув увагу на деградацію високогірних озер через заїзди техніки та купання, зазначивши, що після такого впливу відновлення водойм стає неможливим. Він нагадав, що згідно з постановою КМУ №575, за кожен проїханий 100-метровий відрізок територією ПЗФ передбачено "такси" шкоди: 574 грн для легкового авто та 1008 грн для квадроцикла.
"Реакція підприємців передбачувана. Зокрема через те, що вони роками системно їздили територією природно-заповідного фонду безкарно. Проте їм варто пам’ятати, що лише 2,4% території всієї України – це природоохоронні території вищої категорії. І саме вони зазнають такої нищівної дії з боку людей. Території ПЗФ та цінних карпатських екосистем – не місце для джипінгу, це місце для сталого зеленого туризму", – підсумував представник Greenpeace Україна.
Як повідомлялося, 22 липня організатори джип-турів у Яремче зібралися біля пункту екологічного контролю №1 у Яремче (Івано-Франківська обл.) з метою блокування його роботи та "врегулювання" ситуації щодо проїзду територією природно-заповідного фонду (ПЗФ). За даними відомства, зібрання стало реакцією на спільні заходи екоінспекторів, працівників Карпатського національного природного парку та поліції, проведені 21 липня для виявлення/документування фактів незаконного проїзду транспортних засобів заповідними територіями, а також його припинення.
У 2025 році Верховна Рада України ухвалила закон, що забороняє "джипінг" в об’єктах природно-заповідного фонду. Згідно з інформацією Міністерства економіки та довкілля, збитки від незаконного проїзду транспорту та джипінгу заповідниками у 2026 році вже оцінюють у 1,4 млн грн.