Що треба знати про фудбанки в Україні і чому власникам супермаркетів це може не сподобатись
В країнах ЄС вже тривалий час існує фудбекінг – зобов'язання торгових мереж віддавати продукти з майже вичерпаним строком придатності замість утилізації. І нещодавно в медіа з'явилися розмови про те, що такий механізм можуть запустити і в Україні в межах всупу в ЄС.
РБК-Україна з'ясовувало, як це може працювати в українських супермаркетах.
Читайте також: Попит зріс на 60%: скільки українці готові витратити на вишиванку у 2026 році
Головне:
- Нові зобов'язання: Магазини можуть зобов'язати передавати продукти з терміном придатності, що добігає кінця, фудбанкам замість знищення.
- Два типи маркування: "Краще спожити до" – можна передавати, "Вжити до" – заборонено.
- Відповідальність: Момент переходу відповідальності від магазину до фудбанку має бути чітко прописаний у договорі.
- Операційні виклики: Магазинам доведеться створити окремі зони зберігання, автоматизований облік та залучити додатковий персонал.
Днями голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек заявив, що в Україні може запрацювати фудбанкінг – зобов'язання магазинів передавати нужденним продукти з терміном придатності.
Ініціатива для Європи не нова – в Чехії аналогічний закон діє з 2018 року. Торгові мережі намагалися його оскаржити в суді, але програли.
РБК-Україна розпитало адвокатку, керівницю юридичної компанії "Prima Leader Group" Діну Дрижакову, як це може працювати на практиці у нас.
Суть ініціативи
Суть ініціативи – скорочення харчових відходів за прикладом Чехії та інших країн ЄС. Замість знищення товарів, у яких добігає кінця термін придатності, магазини будуть зобов'язані передавати їх благодійним організаціям – так званим фудбанкам – для роздачі людям, які цього потребують.
"Ініціатива є прогресивною і неминучою в рамках інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж вона не буде простою", – пояснює у коментарі РБК-Україна Дрижакова.
Як це може працювати
Для бізнесу можуть бути передбачені як стимули, так і покарання. Якщо магазин передає продукти на благодійність – він отримує податкові пільги. Зокрема, можливе скасування ПДВ або податку на прибуток із таких операцій, каже Дрижакова.
"Раніше безоплатна передача товарів юридично вважалася "продажем за нуль гривень" і могла додатково оподатковуватися", – пояснює адвокатка.
Для випадків, коли магазин викидає їжу, яку можна було безпечно віддати людям, може бути передбачено адміністративний штраф.
Фото: що треба знати про фудбакінг в Україні (інфографіка РБК-Україна)
Яку їжу можна передавати, а яку – ні
За словами Дражакової, для товарів можуть передбачити два типи маркування:
- "Краще спожити до" – продукт після цієї дати може втратити ідеальний смак, але залишається безпечним. Саме такі товари можна передавати фудбанкам.
- "Вжити до" – кінцева дата для швидкопсувних продуктів. Після неї передача суворо заборонена, товар підлягає лише утилізації.
Хто відповідатиме, якщо людина отруїться
Це – головне юридичне питання, яке доведеться врегулювати. За словами Діни Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними фондами має бути чітко прописаний момент переходу відповідальності.
"Магазин має відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту передачі його представнику фудбенку", – пояснює адвокат.
Щойно товар підписано за актом приймання-передачі – відповідальність за транспортування, зберігання і роздачу переходить до благодійної організації. Якщо цього не зробити, магазин ризикуватиме отримати судові позови від споживачів.
Чому супермаркети можуть виступити проти
Попри обіцяні пільги, магазини зіткнуться з реальними операційними витратами.
Адвокат Дрижакова виділяє кілька ключових моментів. Потрібні такі нововведення в торгових мережах:
- Окремі зони зберігання для продуктів під роздачу – щоб вони не змішувалися зі звичайним браком;
- Автоматизований облік: IT-система має сигналізувати, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну, що товар треба перемістити у зону фудбанку;
- Додаткові витрати на персонал – сортування, пакування та оформлення документів займатимуть робочий час.
"Окремо доведеться чекати змін до Податкового кодексу та розробляти нові форми внутрішньої документації – щоб податкова не трактувала благодійну передачу як прихований продаж", – додала юристка.
Репутаційний ризик
"Попри запевнення експертів про те, що виробники закладають плюс 20 відсотків запасу строку придатності, для українського споживача передача товарів на межі прострочення може виглядати неоднозначно", – попереджає Дрижакова.
Магазинам доведеться ретельно перевіряти вигляд товарів перед передачею.
"Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності – пряма дорога до скандалу в медіа і соцмережах", – додала юристка.
Що робити магазинам вже зараз
За словами адвоката Дрижакової, власникам магазинів вже зараз варто:
- Проаналізувати залишки товарів.
- Знайти надійні благодійні фонди для потенційного партнерства.
- Готувати юридичний відділ до можливий нових правил обліку і списання.
Як це працює в інших країнах
Першою в Європі подібний закон ухвалила Франція – ще у 2016 році. Тоді супермаркетам заборонили викидати їжу і зобов'язали передавати її на благодійність. За порушення – штраф.
У результаті щороку французькі магазини рятують 46 тисяч тонн продуктів.
У США обов'язкового закону немає, але діють податкові пільги за передачу їжі благодійним організаціям. Також поширена практика продажу продуктів із терміном, що спливає, за копійчаними цінами.
У Чехії закон діє з 2018 року – і саме за чеською моделлю Україна планує будувати свою систему.
Читайте також:
"Сільпо" купує активи власника мережі "Арсен": АМКУ дозволив
Популярна мережа супермаркетів оголосила про закриття: що відомо