Сейм Польщі повторно встановив День пам’яті жертв Волинської трагедії. Історики сумніваються в логіці цього рішення та вказують на його політичний підтекст.
Про це заявив в інтерв'ю РБК-Україна історик Олександр Зінченко.
Сейм Польщі ухвалив рішення встановити 11 липня як День пам’яті жертв Волинської трагедії. Проте саме ця дата вже була офіційно визначена як день вшанування загиблих у 2016 році.
За словами Зінченка, наразі складно зрозуміти логіку цього кроку.
Він нагадує про слова українського дисидента Генріха Алтуняна: "Не шукайте логіку там, куди ви її не клали".
Зінченко звертає увагу, що польський парламент досі не встановив жодного дня пам’яті, наприклад, для жертв "Різанини на Волі", коли за кілька днів у серпні 1944 року німецькі війська знищили десятки тисяч мирних жителів Варшави.
Так само польські політики оминають увагою трагедію Польської операції НКВС, під час якої загинули понад 100 тисяч переважно поляків.
За словами історика, тема Волині дедалі менше пов’язана із вшануванням жертв і дедалі більше з політикою.
"На жаль, дедалі більше ця тема розглядається виключно як спосіб роздувати українофобію і ксенофобію в польському суспільстві.", — вважає він.
На тлі зростання підтримки ультраправих політиків у Польщі, включно з Ґжеґожем Брауном, використання історичної пам’яті в політичних цілях лише поглиблює розділення між суспільствами.
Ексгумація жертв Волинської трагедії
Цього року в Україні розпочали ексгумацію громадян Польщі, які загинули під час Волинської трагедії у 1945-му. Варшава раніше неодноразово закликала до початку цього процесу й нещодавно обидвом країнам вдалося досягти згоди з низки питань.
На початку квітня ексгумаційні роботи стартували в селі Угли Рівненської області. Зокрема пошукові заходи відбувались і на території Тернопільської області.
Більше про чому Україна і Польща досі сперечаються про Волинську трагедію – в інтерв'ю РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.