У країні налічується близько 8,8 тис. родовищ промислового значення з оціночною вартістю $14,8 трлн. 
Albert Hyseni / unsplash.com
Гірничодобувна промисловість залишається однією з опор української економіки, забезпечуючи 4-6% національного ВВП. Однак з 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, галузь пережила одну з найважчих криз в історії. Руйнування промислових потужностей, перебої з логістикою та дефіцит інвестицій спричинили глибокий спад: тільки в перший рік війни обсяг видобутку скоротився приблизно на 30% порівняно з попереднім роком. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на дані GMK Center.
Зазначається, що після часткового пожвавлення у 2023-2024 роках ситуація знову ускладнилася. 2025-й приніс нові виклики – зниження обсягів видобутку, експортні обмеження та втрату низки стратегічних активів. Незважаючи на зростання інвестиційної активності, нестабільна політична і військова обстановка продовжує стримувати розвиток сектора. Проте галузь, як і раніше, відіграє важливу роль в економіці країни, особливо у зв'язці з металургійним виробництвом.
Читайте також: Україна хоче відновити виробництво рідкісного металу ціною $5000/кг: деталі
Основні проблеми та виклики галузі
Повідомляється, що серед структурних труднощів української добувної промисловості можна виділити:
- Втрата виробничих потужностей. Руйнування підприємств у Донецькій, Луганській та Запорізькій областях призвело до тривалих провалів у виробництві, особливо в сегменті коксівного вугілля.
- Високі ціни на електроенергію. Українські виробники платять за електроенергію значно більше, ніж їхні європейські конкуренти. У 2025 році тарифи на ринку на добу наперед виявилися вищими за німецькі на 52%.
- Дорога логістика. Вартість перевезень у 2024-2025 роках зросла у 2-3 рази порівняно з довоєнним рівнем, що підірвало конкурентоспроможність залізорудної та металургійної продукції.
- Фінансова нестабільність. Проблеми з відшкодуванням ПДВ посилюють ризики для експортоорієнтованих компаній.
- Кадровий дефіцит. Мобілізація та міграція призвели до нестачі кваліфікованих працівників практично в усіх ланках видобувного сектора.
Стан ключових напрямів
- Залізна руда.
У 2024 році Україна наростила експорт залізної руди на 90% – до 33,7 млн тонн, чому сприяло відновлення морського експорту з серпня 2023 року. Однак уже в січні-вересні 2025-го спостерігається спад: експорт знизився на 4,4% р/р, до 24,1 млн тонн. Основною причиною стала просадка світових цін на руду в березні-липні поточного року.
- Коксівне вугілля.
Найбільше джерело коксівного вугілля – шахтоуправління "Покровське" – було зупинено наприкінці 2024 року через наближення фронту, перебої з енергопостачанням і загрозу обстрілів. Саме через створення резерву під знецінення активів підприємства ($1,3 млрд) група "Метінвест" зафіксувала чистий збиток $1,15 млрд. За оцінкою видання, втрата "Покровського" змусила Україну імпортувати близько 2,5 млн тонн коксівного вугілля, що збільшило собівартість виробництва сталі на $20-30 за тонну.
- Нафта і газ.
Видобуток вуглеводнів традиційно займає центральне місце в структурі української гірничодобувної галузі. Війна завдала важкого удару по нафтогазовому комплексу: нафтопереробка фактично припинила існування, а приблизно 40% газовидобувних потужностей було пошкоджено або знищено на початку 2025 року. Постійним цілям атак також піддаються об'єкти газотранспортної інфраструктури.
Незважаючи на це, виробництво нафти і конденсату не знизилося. У 2022 році його обсяг збільшився на 10% до рівня 2021-го – до 1,82 млн тонн, а у 2024 році досяг 2 млн тонн. Газовидобуток, що скоротився з 20,7 млрд куб. м 2019 року до 18,5 млрд куб. м 2022-го, відновився 2024-го до 19,1 млрд куб. м (+2,3% р./р.).
Перспективи розвитку
Як пише видання, важливим кроком для залучення інвестицій стало підписання 30 квітня угоди між Україною та США про створення Інвестиційного фонду відновлення та партнерство у сфері критично важливих корисних копалин.
Очікується, що післявоєнне відновлення інфраструктури спричинить різке зростання попиту на метал, цемент, щебінь і скло. Це створить нові можливості для підприємств, зайнятих видобутком залізної руди, будівельних матеріалів і сировини для металургії.
Додатковий імпульс розвитку може дати перехід до "зеленої" металургії, впровадження поновлюваних джерел енергії та запуск виробництв з випуску батарейних матеріалів.
Крім того, участь України в програмах ЄС, включно з Critical Raw Materials Act, дасть змогу закріпити за країною статус надійного постачальника літію, графіту і титану – ключових елементів для енергетичного переходу Європи. Україна має у своєму розпорядженні значні запаси 24 з 34 критично важливих мінералів, визначених Євросоюзом, зокрема:
- літій – близько 500 тис. тонн (третій за величиною показник у Європі);
- графіт – 19 млн тонн (одні з найбільших у світі запасів);
- титан – близько 7% світового видобутку.
Загалом українська гірничодобувна галузь має колосальний потенціал для зростання з огляду на глобальні тенденції в енергетиці, авіакосмічній промисловості та сфері штучного інтелекту.
Так, на сьогоднішній день в Україні налічується близько 8,8 тис. родовищ промислового значення 117 видів корисних копалин (з 120 поширених у світі) з оціночною вартістю $14,8 трлн.
інфографіка / gmk.center
Як раніше повідомляли Dengi.ua, 20 жовтня Росія завдала шостого масштабного удару по вугільних підприємствах ДТЕК за останні 2 місяці.
Dengi.ua також писали, що в ніч на 3 жовтня 2025 року росіяни завдали наймасованішого удару по газовидобувних активах Групи Нафтогаз з початку повномасштабної війни.