У 2024 році Україна отримала близько 1 млрд доларів доходу від роялті та інших платежів, пов'язаних із видобутком природних ресурсів. 
Albert Hyseni / unsplash.com
Очікується, що економічна віддача від нової угоди між Україною і США щодо поставок стратегічно важливих корисних копалин проявиться не раніше, ніж через десятиліття, а можливо, і пізніше. Це пов'язано з тим, що інвестори стикаються з численними перешкодами на шляху запуску гірничодобувних проєктів у країні, розореній війною.
Про це пише Reuters.
Читайте також: Рідкісноземельні метали: стало відомо, хто претендує на український літій
Як зазначають фахівці гірничодобувної галузі, навіть у країнах із налагодженою інфраструктурою, як-от Канада та Австралія, процес створення копалень займає від 10 до 20 років. В Україні ж більшість родовищ слабо досліджені, що ускладнює оцінку їхньої економічної доцільності. Додаткові складнощі пов'язані зі зруйнованою інфраструктурою – енергетикою, транспортом та іншими системами – внаслідок триваючого вторгнення РФ, а також із відсутністю гарантій безпеки.
"Якщо хтось думає, що всі ці корисні копалини раптово почнуть витікати з України, то він помиляється. Реальність така, що людям буде складно виправдати вкладення грошей туди, коли є можливість інвестувати в критично важливі корисні копалини в країнах, які не перебувають у стані війни", – заявив Адам Вебб, керівник відділу корисних копалин у компанії Benchmark Minerals Intelligence.
Повідомляється, що, незважаючи на невизначеність економічних перспектив, українська влада розглядає угоду як важливий політичний крок, що сприяє зміцненню американської підтримки, особливо в умовах нестабільної зовнішньої політики США за Дональда Трампа. Україні вкрай необхідна допомога Вашингтона – як в озброєнні, так і у фінансах – для протидії російській агресії.
США, зі свого боку, активно просувають угоду, наголошуючи на стратегічному інтересі до українських покладів рідкоземельних елементів – матеріалів, які широко застосовують у виробництві електроніки та автомобілів. В умовах торгового конфлікту з Китаєм, найбільшим постачальником цих ресурсів, Вашингтон прагне знизити залежність від зовнішніх джерел.
Згідно з опублікованим у Вашингтоні текстом угоди, надходження до фонду відновлення України формуватимуться коштом роялті, ліцензій та угод про розподіл продукції. Фінансові параметри угоди не розкриваються, проте згадується, що в майбутньому планується створення товариства з обмеженою відповідальністю між US International Development Finance Corp і українським "Агентством з підтримки державно-приватного партнерства".
Водночас Україна володіє родовищами 22 з 34 критично важливих мінералів, визначених Європейським союзом, включно з літієм, нікелем і рідкоземельними елементами.
За інформацією Мінфіну України, 2024 року країна отримала близько 1 млрд доларів доходу від роялті та інших платежів, пов'язаних із видобутком природних ресурсів. Однак кошти, що надходитимуть до фонду за угодою, формуватимуться тільки з нових проєктів, укладених після набуття угодою чинності.
Також зазначається, що до початку повномасштабної війни 2022 року Україна не поспішала з видачею нових ліцензій. За даними геологічної служби країни, з 2012 до 2020 року було видано всього приблизно 20 ліцензій на нафту і газ, і лише кілька на інші ресурси: одна на графіт, одна на золото, дві на марганець і одна на мідь. Загалом у країні діє 3482 ліцензії.
На думку аналітиків, форма товариства, прописана в угоді, може свідчити про намір обох сторін вкластися безпосередньо у створення гірничодобувної компанії. Як варіант для наслідування розглядається Чилі, що володіє державною корпорацією Codelco, найбільшим світовим виробником міді.
Однак деякі родовища з високим потенціалом розташовані на територіях, контрольованих РФ, а текст угоди не містить чітких гарантій безпеки. Представники США висловили думку, що їхня присутність може сама по собі стримувати ворожі дії.
Benchmark повідомляє, що 7 із 24 перспективних проєктів, включно з видобутком літію, графіту, рідкісноземельних металів, нікелю та марганцю, розташовані на окупованих територіях.
Як зазначив виданню представник української компанії, що володіє ліцензією на одне з найбільших літієвих родовищ Європи – Полохівське, – без гарантій безпеки з боку Заходу реалізація проєкту вкрай ускладнена.
"Ця угода ще тісніше пов'язує США з Україною, оскільки тепер у них є більше особистої зацікавленості в завершенні цієї війни, щоб вони могли розвивати ці активи", – підкреслив Вебб.
Раніше ми писали про те, що в рамках угоди між урядами США та України "про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення" планується видобуток 57 мінералів.