У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє Exxon Mobil повернути частки в "Сахаліні-1" за умови підтримки зняття західних санкцій. 
Ian / unsplash.com
У кулуарах переговорів, присвячених пошуку шляхів до миру в Україні, представники США та Росії цього місяця обговорювали низку можливих енергетичних угод. Про це розповіли Reuters п'ять джерел, знайомих із перебігом діалогу, повідомляють Dengi.ua.
За їхніми даними, ці ініціативи розглядалися як стимули: для Москви – погодитися на мирне врегулювання, а для Вашингтона – пом'якшити санкційний тиск.
Зазначається, що після вторгнення в Україну в лютому 2022 року російський енергетичний сектор виявився практично ізольованим від міжнародних інвестицій і великих угод. На переговорах порушували питання про можливе повернення Exxon Mobil до проєкту "Сахалін-1", а також про купівлю Росією американського обладнання для зрідженого природного газу (ЗПГ), необхідного для реалізації проєктів, зокрема "Арктик ЗПГ 2", що перебуває під західними обмеженнями.
Читайте також: У РФ зростає попит на мікропозики: населення занурюється в боргову пастку
Повідомляється, що окремою темою стала ідея продажу США російських атомних криголамів. Ці обговорення проходили під час візиту спецпредставника США Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з Володимиром Путіним і його інвестиційним радником Кирилом Дмитрієвим. Питання також порушували на зустрічі Віткоффа з Дональдом Трампом у Білому домі, а пізніше – коротко на саміті в Алясці 15 серпня.
"Білий дім дійсно хотів випустити гучний заголовок після саміту на Алясці, оголосивши про велику інвестиційну угоду. Так Трамп відчуває, що чогось домігся", – зазначило одне з джерел.
В адміністрації США заявили, що президент і його команда з нацбезпеки продовжують взаємодіяти з російськими та українськими посадовцями заради досягнення домовленості про двосторонню зустріч, мета якої – зупинити вбивства і припинити війну. Водночас у Білому домі наголосили, що подальші публічні обговорення не відповідають інтересам національної безпеки.
Прес-служба Дмитрієва відмовилася від коментарів виданню, аналогічну позицію зайняла Exxon Mobil. "Роснефть" і "Новатек" не відповіли на запити журналістів.
Політичне тло переговорів
Як пише видання, обговорення збіглися з жорсткими заявами Трампа: він пригрозив посилити санкції проти Росії, якщо мирні переговори застрягнуть, а також ввести високі мита на Індію – одного з найбільших покупців російської нафти. Подібні заходи могли б ускладнити Москві збереження експортних обсягів.
При цьому стиль Трампа, який передбачає пошук компромісів через угоди, вже проявлявся в українському питанні раніше. Так, на початку року чиновники обговорювали можливість відновлення постачань російського газу в Європу, проте ці плани заблокував Євросоюз, який має намір відмовитися від імпорту російського газу до 2027 року.
Нині ж переговори зосереджені на двосторонніх ініціативах США і Росії, тоді як Брюссель залишається жорстким прихильником Києва.
Контекст енергетичних проєктів
У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним компаніям, зокрема Exxon Mobil, повернути частки в "Сахаліні-1" за умови підтримки зняття західних санкцій. Нагадаємо, Exxon покинула Росію 2022 року, втративши близько 4,6 млрд дол., а її 30%-ву частку в проєкті було націоналізовано.
Вашингтон із 2022 року ввів кілька пакетів санкцій проти "Арктик СПГ 2", включно із забороною на використання спеціалізованих суден льодового класу. Незважаючи на це, навесні 2025 року підприємство відновило роботу, хоча і в обмеженому режимі: було відправлено п'ять партій СПГ, незважаючи на санкції проти задіяних танкерів.
Проєкт спочатку передбачав три лінії переробки, проте третя перебуває на стадії планування і, як очікується, буде реалізована з використанням китайських технологій. За словами одного з джерел, США зацікавлені в тому, щоб Росія закуповувала саме американські розробки, що стало б частиною стратегії з обмеження зближення Москви і Пекіна.
Китай і Росія за кілька днів до початку війни оголосили про "партнерство без обмежень". За останні десять років Сі Цзіньпін зустрічався з Путіним понад 40 разів, а останніми місяцями російський лідер дедалі частіше називає Китай союзником.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, Індія і Росія планують у найближчі п'ять років збільшити взаємний товарообіг у 1,5 раза, оскільки їхні відносини зі США стають дедалі напруженішими.
Також, як писали Dengi.ua, РФ накрила паливна криза, а продаж бензину обмежують.