Зловмисники дедалі активніше використовують ШІ для обману клієнтів банків, створюючи переконливі фейкові дзвінки, повідомлення та сайти. 
ілюстративне фото / pexels.com
Банківське шахрайство в Україні стає дедалі технологічнішим: зловмисники почали активно застосовувати штучний інтелект для створення фішингових атак, підроблених повідомлень і deepfake-дзвінків. Експерти попереджають, що розпізнати обман стає складніше, оскільки шахраї навчилися імітувати офіційну комунікацію банків, держустанов і навіть знайомих людей. Про це розповіла заступниця голови правління Глобус Банк Анна Довгальська в інтерв'ю MC: Money & Career, передають Dengi.ua.
Однією з найпоширеніших схем залишається соціальна інженерія. Шахраї представляються співробітниками банку, мобільного оператора або державних служб і переконують людину самостійно повідомити конфіденційні дані або підтвердити переказ коштів. Найчастіше йдеться про дзвінки з попередженням про "підозрілу операцію" або "блокування рахунку".
Читайте також: Що робити, якщо банкомат "з'їв" картку: покрокова інструкція
Не менш популярним залишається фішинг. Зловмисники створюють підроблені сайти банків, служб доставки, маркетплейсів, благодійних фондів та інтернет-магазинів. Після переходу за посиланням користувачі вводять дані картки, а шахраї отримують доступ до рахунків та онлайн-банкінгу.
Також українці все частіше стикаються з фейковими інтернет-магазинами і прихованими онлайн-передплатами. Потенційних жертв приваблюють надто низькими цінами, "акційними" пропозиціями або безкоштовними пробними періодами, які згодом перетворюються на регулярне списання грошей.
Окрему загрозу становлять псевдозбори на допомогу військовим, лікування чи гуманітарні потреби. Для переконливості шахраї використовують підроблені документи, звіти, фотографії, а інколи – зображення та відео, створені за допомогою штучного інтелекту.
Експерти зазначають, що завдяки ШІ шахрайські листи та SMS стали виглядати значно правдоподібніше. Тепер такі повідомлення часто написані без помилок, містять логотипи компаній і виглядають як офіційна комунікація. Крім того, зловмисники використовують дані із соціальних мереж, щоб персоналізувати атаки. У повідомленнях можуть згадуватися місце роботи людини, поїздки, знайомі сервіси або реальні події, через що жертві складніше розпізнати обман.
"Людина бачить знайоме ім'я, правильний тон, логотип, згадку реальної події і цілком природно може втратити пильність. ШІ дає шахраям можливість створити ілюзію правди там, де раніше були очевидні помилки", – пояснила Анна Довгальська.
Особливу небезпеку становлять deepfake-технології. Шахраї здатні скопіювати голос людини всього за кількома секундами аудіо з соцмереж або голосових повідомлень. Найчастіше зловмисники телефонують від імені родича або друга і просять терміново переказати гроші. У складніших схемах вони можуть імітувати голос керівника компанії і вимагати негайного проведення платежу.
Крім того, deepfake можуть застосовувати для злому акаунтів у месенджерах, створення фальшивих відеозвернень і навіть спроб пройти ідентифікацію на окремих онлайн-платформах, включно з криптобіржами. Поки що такі схеми використовують точково, оскільки вони вимагають великих витрат і підготовки.
Щоб захистити свої гроші, фахівці радять не реагувати поспішно на дзвінки та повідомлення з вимогою термінових дій. Користувачам рекомендують нікому не повідомляти PIN-коди, CVV, паролі з SMS і дані для входу в онлайн-банкінг, а також не вводити інформацію картки на підозрілих сайтах.
Також важливо перевіряти адреси сайтів, користуватися тільки офіційними додатками з App Store і Google Play, підключати двофакторну автентифікацію і додаткові сервіси захисту SIM-карт. Якщо дзвінок надійшов нібито від банку або знайомої людини з проханням про гроші, інформацію слід обов'язково перевірити ще раз через інший канал зв'язку.
"Злочинці хочуть, щоб людина діяла швидко. Клієнт має зробити навпаки – зупинитися, перевірити, поставити під сумнів і тільки потім ухвалювати рішення. За часів ШІ фінансова безпека починається саме з критичного мислення", – підкреслила Анна Довгальська.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, скільки заробили шахраї на українцях за роки війни.
Також Dengi.ua писали про найбільш поширені методи, які використовують кіберзлочинці.