Звільнення від сплати податку на готову військову продукцію має неоднозначний вплив на вітчизняних виробників. 
ілюстративне фото / mod.gov.ua
Чинна система оподаткування в Україні не сприяє підтримці вітчизняних виробників комплектуючих для озброєння, що робить їхню продукцію менш конкурентоспроможною за ціною порівняно з імпортною.
Про це пише "Дзеркало тижня" з посиланням на доповідь Ради бізнес-омбудсмена.
Читайте також: Україні може не вистачити грошей на зарплати військовим наприкінці року: причини
Як наголошується в доповіді, більшість податкових пільг з ПДВ, запроваджених під час дії воєнного стану, зокрема тих, що стосуються оборонної продукції, не відповідають вимогам Директиви ЄС, яка регулює загальну систему податку на додану вартість. Однак, у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачено, що кожна зі сторін має право вживати заходів, які вона вважає необхідними для забезпечення власної безпеки, особливо в умовах війни або в рамках міжнародних зобов'язань з підтримання миру.
Одним із таких заходів стало звільнення від сплати ПДВ. Хоча це рішення спрямоване на здешевлення військової продукції, його вплив на бізнес залишається неоднозначним.
"Так, якщо для покупця це очевидна вигода, то для постачальника ситуація складніша: якщо товар імпортовано зі сплатою ПДВ або виготовлено з комплектуючих, придбаних із ПДВ, то постачальник уже сплатив податок і відніс його суму до податкового кредиту. Після застосування пільги цей кредит коригується, що фактично нівелює можливість компенсувати раніше сплачений податок, створюючи касові розриви і знижуючи рентабельність операцій", – пише видання.
Крім того, на відміну від поставок нової військової техніки та деяких її компонентів, послуги з ремонту та модернізації такої техніки обкладаються ПДВ. Це створює додаткове навантаження на замовників цих робіт – військові частини та державні установи, які не зареєстровані платниками ПДВ і, відповідно, оплачують податок у складі вартості послуг. У результаті на виділені бюджетні кошти можна відремонтувати менше техніки, а підприємства, що займаються ремонтом, втрачають частину замовлень.
"Серед рішень, які не передбачають зміну ставки ПДВ або звільнення від сплати ПДВ, можна розглянути введення спеціального режиму оподаткування ПДВ для, зокрема, послуг ремонту озброєнь і військової техніки. Основна мета спецрежиму – зберегти чинну ставку ПДВ (20%), але дозволити замовнику сплачувати вартість ремонту без ПДВ, а ремонтному підприємству – виставляти рахунок без ПДВ, зберігаючи при цьому податковий кредит за закуплені матеріали", – зазначає ДТ.
Також повідомляється, що у зв'язку з цим Рада бізнес-омбудсмена пропонує низку наступних кроків:
1. Провести всебічне дослідження впливу чинної системи оподаткування на ефективність фінансування оборонного сектору (відповідальні органи: Мінфін, Рахункова палата, Міноборони, Мінекономіки):
- оцінити фінансові наслідки сплати ПДВ ремонтними організаціями;
- вивчити можливість спрямування цих коштів безпосередньо на ремонт більшої кількості техніки замість їхнього повернення до бюджету;
- проаналізувати касові розриви, що виникають через блокування коштів у податковому кредиті та затримки у відшкодуванні з бюджету;
- визначити частку ПДВ у структурі витрат на ремонт і модернізацію військової техніки.
2. Розглянути впровадження на період воєнного стану нульової ставки ПДВ або спеціальних режимів оподаткування на послуги з ремонту та модернізації озброєння (відповідальні органи: Мінфін, ДПС, профільний комітет ВРУ, Міноборони):
- підготувати зміни до статті 195 Податкового кодексу України з метою запровадження нульової ставки ПДВ для державних контрактів з ремонту та модернізації техніки;
- провести правовий аналіз пропонованих змін у контексті міжнародних домовленостей України, включно з угодами з ЄС та МВФ;
- розробити чіткі критерії для визначення кола підприємств, які мають право на застосування нульової ставки, з метою запобігання можливих зловживань.
Раніше ми писали про те, що українські виробники комплектуючих для озброєння та військової техніки зможуть отримати грант від держави в розмірі до 8 млн грн.