Водночас під час вступної кампанії 2025 року в Україні зафіксовано зниження учасників серед хлопців до 25 років. 
Dmitry Ratushny / unsplash.com
За демографічною статистикою, на кожні 100 новонароджених дівчаток припадає приблизно 105 хлопчиків. У результаті серед дітей переважають представники чоловічої статі – близько 51,2%. Однак із часом це співвідношення вирівнюється через вищу смертність чоловіків. Проте в 17 років природна чисельна перевага юнаків ще зберігається. Про це пише "Економічна правда", передають Dengi.ua.
Зазначається, що до початку повномасштабної війни цей дисбаланс відбивався і в результатах зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Так, 2021 року іспити складали 171 658 випускників-чоловіків і 166 620 дівчат, що становило 50,7% і 49,3% відповідно. Серед випускників минулих років частіше опинялися жінки: того ж року частка чоловіків серед дорослих учасників ЗНО становила лише 48,2% (24 576 осіб).
Читайте також: Дефіцит кадрів: ліки українцям продають люди без освіти
Повідомляється, що ситуація змінилася у 2025 році. Згідно зі знеособленими мікроданними, оприлюдненими Українським центром оцінювання якості освіти, на національний мультипредметний тест (НМТ), який в умовах війни замінив ЗНО, прийшли 121 346 дівчат і лише 98 994 юнаки, тобто чоловіки становили лише 45% учасників. Порівняно з очікуваними показниками система "недорахувалася" близько 24 тисяч хлопців.
Крім того, ще близько 20 тисяч молодих людей також не брали участі в НМТ. Одне з пояснень – виїзд за кордон для вступу в університети ЄС, де для зарахування достатньо шкільного атестата і власних вступних іспитів. Однак підтвердити цю гіпотезу складно: дані про виїзди за віковими категоріями Держприкордонслужба і ДМС не публікують.
Як пише видання, є й інша примітна тенденція. У 2025 році більшість дорослих, які здавали НМТ, виявилися чоловіками – 44 156 проти 32 098 жінок. Причому 22 785 з них були старшими за 25 років. Більшість вступили до університетів: за даними Міносвіти, у вересні студентами стали понад 15 тис. чоловіків віком від 25 років (для порівняння, 2021 року таких було 7,6 тис.). За оцінкою парламентського комітету з питань освіти, за час війни можливість вступу до вишів для отримання відтермінування від мобілізації використали приблизно 100 тис. чоловіків.
Також повідомляється, що навесні влада підготувала законопроєкт, який має обмежити цю практику. Згідно з документом, право на відстрочку збережеться тільки для тих, хто почав навчання до досягнення 25 років і на денній або дуальній формі. Ті, хто вступив до коледжу або на заочне відділення після 25 років, більше не зможуть автоматично уникати мобілізації.
При цьому студенти університетів збережуть відстрочку лише на час нормативного періоду навчання – без академічних відпусток. Таким чином, уряд прагне унеможливити ситуації, коли навчання використовується виключно як спосіб уникнути служби.
Водночас законопроєкт ще очікує на розгляд у парламенті. Якщо його ухвалять, кількість "пізніх першокурсників" в Україні істотно скоротиться. Однак на статистику серед випускників шкіл це обмеження вплине незначно.
Як повідомляли Dengi.ua, після оновлення правил перетину державного кордону 37% роботодавців повідомили про випадки звільнення чоловіків віком 18-22 років.
Також Dengi.ua писали, що Топ-15 найбільших приватних університетів України за доходами 2024 року сумарно заробили близько 3,8 млрд грн.