Пекін вступає у вирішальну фазу боротьби з Вашингтоном за світове лідерство. 
Annie Spratt / unsplash.com
Пекін стрімко посилює військовий потенціал і скорочує розрив зі США за кількістю озброєнь. Однак військова сфера – лише один з інструментів у його стратегії. Основні ставки робляться на комплексний, багаторівневий підхід, де головну роль відіграють економічні, технологічні та геополітичні методи впливу. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію "Дзеркала тижня".
Посилення армії
Зазначається, що, за прогнозами Пентагону, до 2030 року Китай володітиме більш ніж 1000 ядерних боєголовок. При цьому якщо ще 2006 року військовий бюджет країни становив близько 55 млрд дол., то до 2013-го він зріс до 178 млрд, а 2024 року, за даними SIPRI, сягнув уже 314 млрд дол.
Читайте також: Втрата довіри: у Тайвані все менше вважають США надійним союзником
Крім того, за останні півтора десятиліття КНР ввела в дію три авіаносці, включно з новітнім Fujian з електромагнітними катапультами. Китайський флот уже обігнав інші країни за кількістю кораблів. Крім того, на озброєння армії надходять винищувачі п'ятого покоління Chengdu J-20 і Shenyang J-31.
Також у 2017 році КНР відкрила першу зарубіжну військову базу в Джібуті – стратегічній точці на перетині маршрутів між Європою, Азією та Африкою.
Економічна експансія
Повідомляється, що 2013 року Китай запустив ініціативу "Один пояс – один шлях", офіційно орієнтовану на розвиток міжнародного співробітництва. На ділі ж проєкт став способом трансформувати економічну міць у політичний і військовий вплив, особливо в морській сфері.
Так, "Морський Шовковий шлях XXI століття" дозволив Пекіну отримати контроль над десятками портів в Азії, Африці, Латинській Америці та Європі. Серед них – грецький порт Пірей, австралійський Дарвін і термінал у бельгійському Зебрюгге. Хоча більшість об'єктів формально залишаються цивільними, за кризових ситуацій їх можна перетворити на військові бази.
Паралельно Пекін активно кредитує держави Глобального Півдня. З 2000 року він видав позик на понад 1 трлн дол., з яких 418 млрд – під заставу. Тільки 2025 року країни, що розвиваються, мають повернути Китаю 35 млрд дол., причому 22 млрд припадає на найбідніші держави.
Не менш важливим важелем впливу стала сфера рідкоземельних металів. Китай контролює близько 70% світового видобутку і 90% переробки цих ресурсів, а також виробляє 90% магнітів, необхідних для високотехнологічних галузей – від енергетики і транспорту до оборонної промисловості.
Технологічний ривок
Водночас, за даними Австралійського інституту стратегічної політики (ASPI), двадцять років тому США зберігали лідерство в 60 із 64 критично важливих технологій. Сьогодні ж Китай домінує в 57 з них, включно з оборонними, енергетичними, обчислювальними та біотехнологічними напрямами.
Підсумок
Як пише видання, китайська стратегія глобального лідерства будується на принципі "розширення фронту конкуренції". Пекін прагне змусити суперників вирішувати безліч завдань одночасно, розмиваючи їхні сили. Головна мета – домогтися зміщення центру світової могутності на користь Китаю переважно невійськовими методами, залишивши США без їхнього традиційного домінування на глобальній арені.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, у 2024 році Сполучені Штати утримували позицію найбільшого імпортера промислових товарів у світі – $2,63 трлн, а Китай зберіг лідерство на світовому ринку експорту – $3,26 трлн.
Крім того, як писали Dengi.ua, з 2017 по 2024 рік обсяг високотехнологічних галузей у структурі китайського ВВП подвоївся – з $1,38 трлн до $2,76 трлн.