Це, звісно, звучить грубо. Але як ще пояснити той факт, що найбільше від нового американського «антикризового» бюджету постраждають саме ті, хто проголосував за нього? 
Колаж: dengi.ua
Американський Конгрес ухвалив масштабний законопроєкт «One Big Beautiful Bill», ініційований адміністрацією Дональда Трампа. У ньому — цілий букет фіскальних "подарунків" для найбагатших 1% американців:
- Постійне продовження податкових пільг 2017 року, які вже коштували бюджету понад $2 трлн.
- Підвищення ліміту SALT-вирахувань з $10,000 до $40,000 — це дає в середньому $44,000 додаткового доходу домогосподарствам із річним прибутком понад $1 млн.
- Відміна податків на чайові. Бо, як відомо, багатії страшенно страждали від того, що мусили залишати "на чай" офіціантам.
І, звісно, зменшення податків на корпоративні прибутки, з усіма витікаючими.
Ціна цього банкету? За оцінками Конгресового бюджетного управління (CBO), дефіцит федерального бюджету збільшиться на $3,3 трлн протягом наступного десятиліття. Незалежні аналітики говорять навіть про $5,7 трлн, якщо врахувати всі "тимчасові" положення, які стануть постійними.
І що ж отримає американський виборець з низьким доходом? Втрати. І багато.
- Medicaid — мінус $625 млрд. Медичну страховку можуть втратити до 10 млн осіб, зокрема люди з інвалідністю, пенсіонери та діти.
- Програма SNAP (продовольча допомога) — мінус $267 млрд. 3 мільйони домогосподарств залишаться без базової продовольчої підтримки.
- Субсидії на страхування в межах ACA — скорочено, що може спричинити втрату доступу до медичного страхування ще для 5,1 млн осіб.
І ось тут починається найцікавіше.
За даними екзіт-поліа'в 2024 року, Дональда Трампа більше підтримували виборців із доходом менше $50,000 на рік, аніж Харріс.
Наприклад, у Техасі, в окрузі Старр — одному з найбідніших у США — перемогу здобув саме він.
Тобто, у штатах, де найбільше покладаються на Medicaid і SNAP, більшість голосувала за політика, який тепер забирає в них ці програми.
Але як би це не здавалося іронічним, у фіналі ми отримаємо ще глибше розшарування суспільства, ще більший тиск на місцеві бюджети, ще більше соціального незадоволення.
Багаті отримають ще більше грошей.
А бідні дурні – можливість вчитися на власних помилках.
Якою навряд чи скористаються, бо дурні.