Пекін контролює до 99% світового виробництва важких рідкоземельних металів. 
Markus Winkler / unsplash.com
США і Китай досягли домовленості про відновлення торгового перемир'я на зустрічі в Лондоні, проте одна з ключових проблем – обмеження експорту з міркувань нацбезпеки – залишилася невирішеною. За інформацією двох джерел, знайомих із перебігом переговорів, це може завадити укладенню ширшої угоди між сторонами. При цьому важелем тиску Пекіна є те, що запаси Китаю рідкісноземельних мінералів становлять 48% від світових, а США – лідер з виробництва чипів зі ШІ.
Про це пише Reuters, передають Dengi.ua
Читайте також: Перегони ціною в $5 трлн: як Китай і США розвивають створення розумних гуманоїдів
Зазначається, що Пекін не погодився надати експортні ліцензії на певні рідкісноземельні магніти, які використовуються американськими виробниками озброєнь, зокрема, для винищувачів і ракетних комплексів. Водночас США не мають наміру скасовувати обмеження на постачання до Китаю чипів зі штучним інтелектом (ШІ), побоюючись їхнього можливого застосування в оборонній сфері.
Повідомляється, що під час переговорів у Лондоні китайська сторона, вочевидь, пов'язала питання про ослаблення експортного контролю на магніти з військовим застосуванням із давніми американськими обмеженнями на експорт передових ШІ-чіпів. Цей поворот у порядку денному переговорів став значним: якщо раніше обговорення стосувалося тарифів, опіоїдів і профіциту Китаю, то тепер основна увага зосереджена на контролі за експортом.
Крім того, як повідомили обидва джерела, США планують продовжити дію наявних мит на китайську продукцію ще на 90 днів після встановленого раніше крайнього терміну – 10 серпня, узгодженого в Женеві. Це означає, що до цієї дати шанси на укладення повноцінної торговельної угоди між двома найбільшими економіками світу залишаються низькими.
Джерело видання зазначило, що через чутливість теми обидві сторони суворо обмежили поширення інформації про переговори. Представники Білого дому, Держдепартаменту США і Міністерства торгівлі поки що не прокоментували ситуацію. Китайські зовнішньополітичне і торгове відомства також не відповіли на відповідні запити.
Проте контроль Китаю над поставками рідкоземельних мінералів, вкрай важливих для військової промисловості, що зберігається, залишається потенційною причиною конфлікту. Китай займає домінуюче становище на ринку цих металів і фактично контролює їхню переробку.
Зокрема частка Китаю у світових рідкоземельних мінералів становить:
- Загальні запаси рідкоземельних мінералів – 48%
- Загальний видобуток рідкоземельних мінералів – 69%
- Загальне виробництво рідкоземельних мінералів – 87%
- Виробництво рідкоземельних магнітів – 91%
- Виробництво рідкоземельних важких металів – 99%
Як пише видання, угода, досягнута в Женеві минулого місяця, що передбачає зниження високих тарифів, опинилася під загрозою після того, як Пекін у квітні ввів експортні обмеження на критично важливі копалини. У відповідь Вашингтон посилив експортний контроль, заборонивши поставки до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікрочипів, реактивних двигунів та інших технологічно чутливих товарів.
При цьому на переговорах у Лондоні китайська сторона висловила готовність прискорити схвалення заявок від американських невійськових виробників рідкісноземельних металів – таких заявок налічуються десятки тисяч. Отримані ліцензії діятимуть півроку. Також було запропоновано створити "зелений коридор" для прискореного розгляду звернень від перевірених американських компаній.
Також повідомляється, що деякі ознаки поліпшення вже з'явилися: китайська компанія JL MAG Rare-Earth повідомила про отримання ліцензій, включно з дозволами на експорт до США. Міністерство торгівлі Китаю також підтвердило видачу кількох ліцензій за заявками, що "відповідають вимогам".
Однак, як підкреслили джерела, Пекін не надав послаблень щодо експорту спеціалізованих рідкоземельних металів, таких як самарій, необхідних для військових потреб. Ці матеріали не потрапили під спрощений режим ліцензування. При цьому автомобільна промисловість та інші галузі в основному потребують інших елементів, наприклад, диспрозії і тербію.
Лондонська зустріч стала результатом нещодавньої телефонної розмови між Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном. За словами Трампа, США встановлять мита на китайські товари на рівні 55%, тоді як Китай погодився на 10-відсоткові мита з боку США.
Тим часом китайські аналітики висловлюють сумніви в досягненні подальших успіхів до крайнього терміну 10 серпня. "Тимчасове врегулювання деяких питань можливе, але докорінну проблему торговельного дисбалансу навряд чи буде вирішено за цей період, а можливо – і до закінчення терміну Трампа", – зазначив Лю Вейдун, фахівець з американсько-китайських відносин із Китайської академії суспільних наук.
Зі свого боку продовження крайнього терміну, як передбачається, дасть адміністрації Трампа час підготувати альтернативний юридичний шлях для введення більш високих мит на китайські товари в рамках розділу 301 Торгового акту США, якщо він програє судовий розгляд, що триває, повідомило одне з обізнаних джерел.
інфографіка / reuters.com
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що Китай у 2024 році виробив більше електроенергії , ніж США, ЄС та Індія разом узяті, її обсяги зросли з 1985 року з 411 до понад 10 000 ТВт-год.
Водночас, Dengi.ua писали про те, що на освоєння одного з найбільших літієвих родовищ України "Добра" претендує компанія TechMet, серед власників якої мільярдер і друг президента США Дональда Трампа – Рональд Лаудер.