16-годинні відключення скасовуються: у Раді заявили про надлишок електроенергії. Ілюстративне фото / pexels.com
В Україні взимку не очікуються відключення електроенергії тривалістю 16 годин на добу завдяки істотному зниженню споживання з боку промисловості, наявному профіциту генерації та накопиченню потужностей у сховищах енергії.
Про це заявив народний депутат від «Слуги народу», член комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк, повідомляють Dengi.ua .
Чому енергосистемі не загрожує дефіцит електроенергії
Незважаючи на активні обстріли, баланс виробництва та споживання електроенергії змістився в бік надлишку через зупинку енергоємних металургійних заводів та спорудження розподілених накопичувачів.
За даними профільного комітету парламенту, стабільність системи забезпечують такі фактори:
- промисловий спад: удари військ РФ по металургійних і промислових комбінатах змусили підприємства зупинити виробництво, що істотно знизило базове навантаження на мережу;
- наявний профіцит: наразі обсяги генерації повністю покривають внутрішні потреби, дозволяючи в окремі періоди постачати електроенергію до Європейського Союзу у більших обсягах, ніж обсяги комерційного імпорту;
- об’єкти накопичення (BESS): протягом 2026 року в Україні розгорнули розгалужену систему установок зберігання електричної енергії потужністю від 2 до 50 МВт і ємністю від 4 до 200 МВт, які видають ресурси у години вечірніх піків;
- причини поточних графіків: нинішні відключення в Київській області та інших регіонах зумовлені не нестачею електроенергії, а необхідністю знеструмлювати потужні трансформатори для завершення монтажу залізобетонних саркофагів та антидронових металевих сіток.
«За моїми даними, немає жодних підстав стверджувати, що цієї зими можуть бути настільки тривалі відключення. Ні в Києві, ні в інших регіонах України», — підкреслив нардеп.
Чому Київ опинився під загрозою зриву опалювального сезону
Основна небезпека для великих міст у зимовий період стосується не електроенергії, а централізованого теплопостачання у разі прицільних балістичних ударів РФ по машинних залах ТЕЦ.
Ключові ризики для теплової інфраструктури:
- вразливі мегаполіси: у зоні підвищеної небезпеки залишаються Київ, Харків, Одеса, Миколаїв та Херсон, куди долітають швидкісні балістичні ракети;
- дефіцит модульних котелень: столиця тривалий час отримувала менше допомоги від міжнародних партнерів у вигляді когенераційних систем, ніж інші регіони, а прокладання альтернативних теплотрас до висотних будівель ускладнене технічно;
- фінансова пауза: Державна казначейська служба тимчасово заморозила видатки на регіональні плани стійкості (крім захищених соціальних та військових статей), тому підрядники будують укріплення в кредит на 1–1,5 місяця;
- захист атомних блоків: сценарій «відрізання» українських АЕС вважається малоймовірним, адже удари по пристанційних підстанціях на майданчиках станцій означатимуть критичну ескалацію та негайні жорсткі санкції Заходу проти Кремля;
- провал ідеї перемир’я: Путін не погодиться на припинення атак на енергетику через неправдиві доповіді військових про нібито успішний терор України, тому єдиною дієвою відповіддю мають стати дзеркальні удари по енергооб’єктах у Москві.