Кабінет міністрів України погодив реалізацію у період воєнного стану, але не довше ніж два роки, експериментального проєкту щодо створення безпечних умов перебування учасників освітнього процесу в будівлях і спорудах закладів освіти шляхом облаштування в них захищених просторів.
Згідно з постановою №1072 від 31 серпня, під захищеним простором (приміщенням для фізичного захисту) треба розуміти приміщення, частину будівлі і споруди закладу освіти, що не є об’єктом фонду захисних споруд цивільного захисту та створені для забезпечення укриття учасників освітнього процесу від побічної (непрямої) дії звичайних засобів ураження шляхом зменшення впливу надмірного тиску повітряної ударної хвилі та дії уламків під час застосування таких засобів ураження.
Зазначається, що рекомендується створювати захищений простір у будівлях і спорудах закладів освіти, що розташовані в середині забудови, а також поблизу кам’яних огороджувальних конструкцій.
Перевагу потрібно надавати підвальним та цокольним приміщенням (їх окремим частинам), огороджувальні конструкції яких є більш стійкими до руйнівного впливу повітряної ударної хвилі та забезпечують найбільш ефективний захист від дії уламків під час застосування засобів ураження. Не допускається створення захищених просторів у приміщеннях, розташованих вище першого поверху.
Зокрема, захищені простори мають відповідати таким основним вимогам: розташовуються в основній будівлі закладу освіти або безпосередній близькості до неї (рекомендовано до 100 метрів); не розміщуються поруч з резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі учасників освітнього процесу; через захищений простір не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (крім внутрішньобудинкових інженерних мереж); не зазнають негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод; мають рівну підлогу, придатну для встановлення місць для сидіння та лежання; забезпечені електроживленням та штучним освітленням; не використовуються для зберігання легкозаймистих, хімічно-небезпечних речовин; перебувають у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до вимог правил пожежної безпеки та санітарних правил); забезпечені не менш як двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (у разі наявності в захищеному просторі менш як 50 осіб та відстані від найвіддаленішої точки до виходу не більше 25 метрів – одним евакуаційним виходом); пристосовані для вільного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Кількість учасників освітнього процесу, що може бути розміщена у захищеному просторі, розраховується виходячи з 1,2 кв. метра на особу, що підлягає укриттю (у разі одноярусного розташування місць для сидіння (лежання), 1 кв. метр (у разі двоярусного розташування) та 0,8 кв. метра (у разі триярусного розташування).
Згідно з документом, інженерно-технічні рішення щодо посилення захисту огороджувальних конструкцій захищених просторів передбачають: встановлення габіонів, наповнених сипучими матеріалами (ґрунтом, піском); підсилення зовнішніх стін шляхом додаткового встановлення бетонних або залізобетонних блоків, закріплених між собою шляхом обв’язки залізними конструкціями; підсилення залізобетонної плити перекриття над захисним простором шляхом додаткового влаштування монолітної залізобетонної плити; поєднання різних способів підсилення будівельних конструкцій.