Національний банк України (НБУ) під час нагляду виявив операції компаній-резидентів, які можуть свідчити про використання "скруток" і "зустрічних потоків", та рекомендував банкам враховувати відповідні ознаки під час перевірки клієнтів і операцій, йдеться в листі регулятора до банків і банківських асоціацій.
Зазначається, що такі схеми спрямовані на ухилення від сплати податків та/або легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може реалізовуватися через мережу оптово-роздрібних торговців, які мають великі обсяги необлікованої готівки, тоді як у документах під час її проходження ланцюгом пов'язаних компаній один вид продукції підміняється іншим. У результаті компанії можуть штучно зменшувати податкові зобов'язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ із бюджету.
До таких операцій переважно залучають новостворені компанії або підприємства, які тривалий час фактично не працювали та можуть мати ознаки компаній-оболонок.
Серед ризикових ознак регулятор назвав незначну кількість працівників і невеликий статутний капітал, відсутність необхідних для заявленої діяльності активів, часті зміни керівників, власників, адрес і видів діяльності, а також багатомільйонні обороти за відсутності або незначного обсягу задекларованих доходів.
На ризиковість компаній можуть також указувати необґрунтоване використання кількома компаніями спільних IP-адрес, телефонів, електронної пошти, бухгалтерів або представників і взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Щодо новостворених імпортерів регулятор рекомендував звертати увагу на перерахування нерезидентам багатомільйонних сум за вже ввезені товари без попередньої передоплати, відсутність документів про їх транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідність надходжень заявленій діяльності компанії.
Ознаками використання таких схем можуть бути відсутність або незначний обсяг звичайних для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, зарплату й податки, а також транзитний рух коштів, за якого майже всі надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.
Нацбанк також радить звертати увагу на випадки, коли імпортери купують валюту за рахунок значних кредитів або позик фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно недоцільними, а погашення заборгованості відсутнє або здійснюється в незначних обсягах.
Окремими ознаками фіктивності НБУ назвав договори, укладені раніше за створення компанії, зазначення в них банківських рахунків, відкритих пізніше за дату договору, та підписання контракту керівником, якого на той час ще не було призначено.
Банкам рекомендовано до встановлення ділових відносин з імпортером і під час його обслуговування з'ясовувати, як і кому він продає товар, чи має торговельний майданчик або інтернет-магазин, складські приміщення та інші ресурси для ведення заявленої діяльності.
У разі виявлення ризикових ознак банк має бути готовий обґрунтувати, чому він ужив або не вжив відповідних заходів щодо клієнта та його операцій, при цьому центробанк враховуватиме вжиті банками заходи під час нагляду.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику комплексно аналізувати документи та інформацію про господарську діяльність клієнта, зокрема дані про виплату зарплати, сплату податків, оренди, комунальних і транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених і ризикових компаній ліміти на окремі послуги, щоб не допустити проведення великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизоване виявлення підозрілих транзакцій.