Маркетплейси та онлайн-сервіси автоматично передаватимуть дані про доходи користувачів до податкової. 
Фото: bratslav-rada.gov
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №15111-д, який запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Про це пише пресслужба Апарату Верховної Ради України за результатами голосування 7 квітня, яке підтримали 234 народні депутати, повідомляють Dengi.ua .
Впровадження Модельних правил ОЕСР та Директиви DAC7 є частиною міжнародних зобов'язань України згідно з Меморандумом з МВФ. Документ передбачає створення прозорої системи контролю, за якої онлайн-сервіси автоматично передаватимуть податковим органам дані про заробітки своїх користувачів.
Читайте також: Олексій Кущ: Як Україні поповнити бюджет замість "податків для МВФ" і знайти 60 млрд грн
Що таке Директива DAC7 і як вона змінить роботу цифрових платформ
Директива DAC7 – це європейський стандарт адміністративного співробітництва у сфері оподаткування. Після остаточного ухвалення закону оператори цифрових платформ (маркетплейси, сервіси замовлення послуг, оренди житла і т. д.) будуть зобов'язані збирати і передавати інформацію про продавців і постачальників послуг.
Ключові зміни для операторів платформ:
- автоматичний обмін даними: податкова отримуватиме інформацію про доходи користувачів від продажу товарів і надання послуг;
- спрощена звітність: оператори-нерезиденти подаватимуть звіти раз на рік через спеціальний портал;
- валютні платежі: передбачено можливість сплати податків щомісяця в іноземній валюті.
Які пільги та спрощення передбачено для самозайнятих осіб
Доопрацьований законопроєкт істотно лібералізує підхід до оподаткування доходів, отриманих через інтернет-платформи, порівняно з початковою версією Кабміну.
Головні інновації для фізичних осіб:
- пільгова ставка 5%: спрощено умови застосування зниженої ставки податку для доходів, отриманих через цифрові сервіси;
- розмежування діяльності: самозайняті особи можуть використовувати пільгову ставку, якщо діяльність через платформу відрізняється від офіційно зареєстрованих КВЕДів їхньої ФОП-діяльності;
- жодних спецрахунків: з документа виключили вимогу про відкриття спеціальних банківських рахунків для продавців і положення про розкриття банківської таємниці.
Як відбуватиметься адміністрування податків за новими правилами
Законопроєкт №15111-д спрямований на максимальну автоматизацію процесів, щоб зменшити бюрократичне навантаження на громадян, які займаються онлайн-торгівлею або фрілансом.
Новий порядок передбачає:
- автоматичне визначення зобов'язань: якщо дохід від продажу товарів перевищує неоподатковуваний мінімум або сума доходу становить понад 834 мінімальні зарплати, податкове зобов'язання визначатиме контролюючий орган (замість подання декларації фізичною особою);
- захист від перекваліфікації відносин: усунуто ризики визнання відносин між цифровою платформою та продавцем трудовими (це важливо для збереження гнучкості моделі Gig-економіки);
- прозорість для нерезидентів: чітко визначено вимоги до операторів платформ, які не є резидентами України, але надають послуги українським користувачам.
Раніше Dengi.ua писали про те, що Комітет Верховної Ради з питань податкової політики схвалив оновлену версію законопроєкту №15111, який регулює оподаткування цифрових платформ .
Крім того, Dengi.ua писали про те, що Кабінет Міністрів затвердив пакет із трьох законопроєктів, які передбачають внесення змін до Податкового кодексу України, а також до Закону України та Закону України "Про банки і банківську діяльність".