Технології та наука Нащадки творців висячих трун досі живі: китайські вчені виявили лінію ДНК, якій тисячі років (фото)
Громади південного Китаю відомі своїм похоронним звичаєм, згідно з яким дерев'яні труни розміщують високо на скелях або глибоко в ущелинах, вимитих річками. Ці поховання вже давно викликають питання про їхніх творців та ідеї, що сформували цю практику.
Попри багатовіковий інтерес археологів, ідентичність будівельників залишалася невідомою через відсутність письмових записів та зникнення цієї традиції з повсякденного життя, пише Arkeonews.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Новий генетичний аналіз, проведений дослідниками з Китайської академії наук та їхніми міжнародними партнерами, надає чіткі докази про людей, які стоять за цими висячими трунами.
Дослідження показує прямий зв'язок між стародавніми майстрами та сучасною громадою Бо в Юньнані. Згідно з результатами дослідження, ДНК народу Бо співпадає з генетичним матеріалом, взятим у осіб, знайдених на місцях висячих трун, що підтверджує давні усні твердження про їхнє походження.
Відео дня
У ході дослідження було вивчено геноми 11 стародавніх осіб з Юньнані та Гуансі, чотирьох осіб з поховань у Таїланді та 30 осіб із сучасних сіл народу Бо. Результати показують міграцію населення, яка тривала тисячі років у Східній та Південно-Східній Азії.
Дані вказують, що найдавніші корені цього похоронного звичаю пов'язані з прибережними неолітичними групами південно-східного Китаю, нащадки яких розмовляли тай-кадайськими та австронезійськими мовами. Приблизно 3000 років тому цей звичай поширився вглиб материка вздовж великих річкових коридорів і зрештою досяг гірських районів Китаю та північної Таїланду.
Генетичні профілі показують сильний зв'язок між стародавніми творцями висячих трун і цими прибережними групами, а також свідчать про контакти з віддаленими народами. Двоє осіб з Юньнані, які жили приблизно 1200 років тому, мали предків, пов'язаних з фермерами з району Жовтої річки, громадами Гімалаїв і групами з Монгольського плато.
Дослідники відзначають, що така варіативність свідчить про переміщення на великі відстані під час династії Тан, коли регіони Азії переживали інтенсивний культурний і демографічний обмін.
Найбільш вражаючі докази походять від сучасних селян Бо, які живуть у карстових долинах Юньнані. Хоча офіційно вони належать до етнічної групи Йі, їхні звичаї та усні традиції завжди вказували на окрему історію.
Моделювання ДНК показує, що майже дві третини їхніх предків походять від стародавніх народів, які ховали померлих у висячих трунах, а також є сліди від груп бронзової доби з південного заходу.
Культурна спадкоємність також проявляється в їхній сучасній практиці "поховання в печерах душ", яка відповідає символічним елементам, знайденим у стародавніх похованнях на скелях. Навіть мідні предмети, виявлені в печерах предків Бо, мають сліди окислення, що свідчить про століття ритуальної стійкості.
Дослідження також пов'язує традиції поховання у висячих трунах у Таїланді з переселеннями з південного Китаю. Особи з Панг Мафа мають змішане походження від китайських мігрантів та давно осілих груп мисливців-збирачів Південно-Східної Азії. Ця закономірність може відображати шлюби між приїжджими чоловіками та місцевими жінками, що сформувало культурний та генетичний ландшафт регіону.
Важливо Збереглася неушкодженою 10 000 років: японські археологи знайшли унікальний артефакт на дні озера (фото)
Деякі питання залишаються невирішеними. Місця в горах Уї, які вважаються найдавнішим центром звичаю висячих трун, ще не дали генетичних зразків. Подібні традиції на островах Південно-Східної Азії та Тихого океану також не мають генетичних даних. Майбутні дослідження допоможуть скласти більш повну картину регіону.
Раніше Фокус писав про древню гавань, яку виявили неподалік від узбережжя Фетхіє, Туреччина. Вчені виявили кілька затонулих кораблів, що датуються періодом від бронзової доби до Османської імперії.
Також ми розповідали про неочікуване відкриття у Туреччині. Завдяки зниженню рівня води у озері Сапанджі, археологи виявили древні руїни.