Технології та наука У Мертвому морі ховаються соляні гіганти: їхня висота деколи більше одного кілометра
Сольові гіганти є однією з найбільш цікавих особливостей Мертвого моря, яку вчені так і не змогли розгадати. Принаймні, дотепер. Тепер вчені схоже змогли розгадати таємницю того, як ці величезні відкладення формуються з часом.
Related video
Мертве море — місце, де з часом утворюються унікальні умови: найнижча точка на поверхні Землі з однією з найвищих у світі солоностей. Висока концентрація солі забезпечує їй відповідну високу щільність, а статус водойми як найглибшого гіперсолоного озера породжує цікаві, здебільшого пов'язані з температурою, явища під поверхнею води, пише PHYS.org.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Найбільш цікава особливість Мертвого моря
Однією з найцікавіших особливостей Мертвого моря є соляні гіганти — масштабні соляні відкладення. За словами провідного автора дослідження, професора кафедри машинобудування Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі Екарт Мейбург, ці масштабні відкладення в земній корі, як відомо, можуть тягнутися на багато кілометрів завдовжки, а їхня ширина у вертикалі може сягати понад кілометр.
Автори дослідження також вважають, що Мертве море є єдиним місцем у світі, де сьогодні можна вивчити механізми цих процесів. Річ у тім, що у світі існують й інші водойми з потужними соляними утвореннями, наприклад, Середземне та Червоне моря, однак лише в Мертвому морі можна спостерігати їхнє формування. У результаті вчені можуть вивчати фізичні процеси, що лежать в основі їхньої еволюції, зокрема й зміни їхньої товщини.
Які сили контролюють Мертве море
У своїй роботі вчені розглянули гідродинаміку і пов'язані з нею процеси перенесення опадів, які тепер контролюють Мертве море. На ці процеси, як відомо, впливає ціла низка чинників, зокрема статус Мертвого моря, а також солоного кінцевого озера, що робить випаровування основним способом видалення води з озера, яке тисячоліттями міліє і залишає після себе лише сольові відкладення.
Останнім часом будівництво гребель на річці Йордан, що впадає в озеро, прискорило падіння рівня озера. Спостереження показують, що воно відбувається приблизно на 1 метр на рік. Температура в товщі води також відіграє роль у динаміці соляних гігантів та інших утворень, наприклад, соляних куполах і трубах. Колись "мероміктичне" озеро — Мертве море — було шаруватим, тож менш щільна, тепла вода на поверхні протягом усього року покривала більш солоний, холодніший шар на глибині.
Що змінило Мертве море
Раніше взимку, коли вода охолоджувалася, верхній шар залишався менш щільним, ніж нижній — у результаті в солі спостерігалася стратифікація. Однак усе змінилося в 1980-х роках завдяки частковому відведенню річки Йордан. Це призвело до збільшення швидкості випаровування над припливом прісної води. На той час солоність поверхні сягнула рівня, спостережуваного на глибині, що сприяло перемішуванню двох шарів і переходу озера з мероміктичного на голоміктичне — перевороти в товщі води відбуваються щороку.
Ще 2019 року вчені виявили доволі унікальний процес, що відбувається в озері влітку: випадання кристалів галіту, або "снігу", що є більш характерним для більш прохолодного сезону. Кам'яна сіль випадає в осад, коли концентрація солі перевищує кількість, яку може розчинити вода. Тому ймовірне утворення осаду найвище в глибших, холодніших і щільніших умовах придонного шару, а також у прохолодніші місяці.
Однак учені також виявили, що в літні місяці, хоча випаровування і збільшувало солоність верхнього шару, солі продовжували розчинятися в цьому шарі через високу температуру. Це призводить до того, що на кордоні двох шарів відбувається подвійна дифузія, під час якої ділянки солонішої та теплішої води верхнього шару охолоджуються й опускаються, тоді як ділянки нижнього, холоднішої та відносно менш щільної води нагріваються й підіймаються. У міру охолодження верхнього, щільнішого шару солі випадають в осад, створюючи ефект "солоного снігу".
Поєднання випаровування, коливань температури й змін щільності води в товщі водойми, а також інших чинників, включно з внутрішніми течіями та поверхневими хвилями, сприяє утворенню сольових відкладень різної форми та розміру. Таким чином, вчені дійшли висновку, що на відміну від більш мілководних гіперсолоних водойм, де опади найінтенсивніше утворюються в суху пору року, в Мертвому морі ці процеси найбільш інтенсивні в зимові місяці.
Саме цей цілорічний "снігопад" на глибині й пояснює появу соляних гігантів, виявлених в інших солоних водоймах, наприклад, Е в Середземному морі, яке мільйони років тому.
Водночас потоки солоності та наявність джерел на морському дні сприяють утворенню інших цікавих соляних структур, наприклад, соляних куполів і труб.
Раніше Фокус писав про те, що не так з Мертвим морем: чому воно таке солоне і чи справді там немає ні душі.